Зайве потовиділення, спітнілі пахви, сліди на футболці, ці вологі спітнілі долоні… В інтернеті пропонують посипати тальком, прилаштовувати жіночі прокладки. Для чого це робити, якщо є багато сучасних ефективних методів!
Зайве потовиділення у дерматології називається «гіпергідроз». Це не коли ви пішли до зали і там активно попрацювали на кардіо, і спітніли. Ні, це коли ви при маленькому навантаженні або психоемоційному стані раптом розумієте, що сильно спітніли.
Гіпергідроз – це функціональне порушення системи потовиділення, при якому людина рясно потіє. Надмірне потовиділення може бути як реакцією на зовнішні подразники, так і наслідком хвороби.
Для виявлення гіпергідрозу ми в кабінеті дерматолога робимо пробу Мінора, також називається йодо-крохмальний тест. Це не складна, не інвазивна діагностична проба, що застосовується для пацієнтів, які страждають на гіпергідроз, для визначення точних ділянок проведення ботулінотерапії. За допомогою проби Мінора можна визначити площу, а також інтенсивність гіпергідрозу.
Як визначити наявність гіпергідрозу в домашніх умовах?
Якщо ви наносите антиперспірант і його не вистачає навіть на кілька годин, то значить з гіпергідроз доведеться поборотися іншими методами.
Важливо: антиперспіранти масмаркету мають у своєму складі меншу кількість солей алюмінію.
Насамперед тому, що це все-таки не лікарський засіб, тому пацієнтів з гіпергідрозом ми просимо купувати професійні засоби з великою кількістю діючих речовин, які блокують потовиділення. Такі кошти продаються в аптеці.
У нашій клініці пацієнтам призначають спеціальну бовтанку за старовинним рецептом, якою вони протирають пахви, долоні та підошви для того, щоб дійсно зменшити потовиділення.
Дуже багато в періодиці, в інтернеті та по телевізору говорять про те, що антиперспіранти шкідливі.
- забивають потові залози;
- впливають на лімфовідтікання;
- збільшують статистику раку грудей.
Але всі ці чутки виявилися абсолютно безпідставними. Усі дослідження, які є – клінічні, справжні, лікарські – свідчать про безпеку солей алюмінію та використання антиперспірантів.
Головне – правильно наносити антиперспіранти. Не наносити їх на несвіжу та/або на вологу шкіру – у такому разі антиперспірант може і не спрацювати. Його треба наносити тільки на чисту та суху шкіру пахв, стоп та долонь.
Запах з’являється не через кількість поту, а через бактерії, а іноді через рН вашого шкірного сала і поту, в якому ці бактерії дуже активно люблять розмножуватися.
Саме тому у тінейджерів можуть бути специфічні запахи – тому що йде гормональна перебудова організму, а не через те, що вони не миються.
Коли до нашої клініки звертаються пацієнти з гіпергідрозом, зазвичай їх питання запах практично не хвилює. Їх хвилює те, що, дійсно, постійно мокрі пахви, мокрі долоні, мокрі стопи. Піт реально тече.
Гіпергідроз – це не тому, що потові залози вирішили активно попрацювати. Це справді певна поломка, коли починають працювати потові залози, які насправді не повинні працювати.
Тому блокувати ці потові залози не те щоб можна, а потрібно!
Один із найбільших міфів, про те, що потрібно потіти для детоксикації організму, і для його очищення, і для терморегуляції тощо. Але при гіпергідроз це не працює! Тому що працюють ті залози, які й не мали працювати. Організм не розглядає це гіперпотовиділення як детокс чи очищення.
Тому блокування цих потових залоз не є проблемою.
Міф №2 у цій ситуації: якщо ми починаємо зупиняти гіпергідроз в одному місці, у нас починає сильно потіти в іншому місці.
Ні – не почне!
То що ж за чарівні процедури ми пропонуємо для того, щоб все-таки прибрати це зайве потовиділення?
Це введення ботулотоксинів. Це білок, що порушує передачу нервового імпульсу з закінченням нервового на м’яз. У нормі при передачі імпульсу там, де нервове закінчення з’єднується з м’язом, вивільняється ацетилхолин.
Відомо, що ботулотоксин виготовляється від мімічних зморшок. Але у випадку з підвищеним потовиділенням він блокує нервові закінчення саме до тих патологічних потових залоз, щоб ці залози заспокоїлися і перестали працювати.
Процедура безпечна. Не скажемо, що безболісна – це все-таки ін’єкції. Проте дуже ефективна. Десь на 6-9 місяців зупиняється патологічне потовиділення, а невелике, нормальне потовиділення все одно залишиться.
Якщо ви підете в сауну, в лазню, або перебуватимете у вологому теплому кліматі, ви все одно трохи потітимете, навіть у тому місці, де був зроблений укол ботулотоксину. І це природний процес, без гіпергідрозу. У такій ситуації працюватимуть ті потові залози, які повинні працювати в нормі, як терморегулятори. Але не працюватимуть ті патологічні залози, які ми відключимо.
Так, ефект від ботулінотерапії не тривалий і не вічний. Проте більшість пацієнтів з гіпергідрозом відзначають, що навіть після закінчення ефекту їх потовиділення не відновилося в тому повному обсязі, в якому воно було до процедури.
У цій ситуації ми рекомендуємо похід до ендокринолога. Тому що іноді раптове включення потовиділення може свідчити про проблеми зі щитовидною залозою або статевими залозами. У такому разі потрібно обов’язково пройти обстеження у фахівців.
Але коли з гіпергідрозом не поборешся навіть за допомогою ботулотоксинів – бувають такі випадки – тоді до нас на допомогу приходять навіть хірурги. Вони очищають зону пахвових западин таким чином, щоб прибрати ці патологічно включені потові залози.
Ботулінотерапія гіпергідрозу дуже добре вирішує питання з хімчисткою – економія виходить просто приголомшлива 🙂
У догляді за собою найважливіше – це комплексне рішення. Ви завжди можете проконсультуватись онлайн на нашому сайті. Пишіть, доктор Кобець відповість на всі ваші запитання!
